Мета уроку
Закріпити поняття закону Архімеда та поняття виштовхувальної сили, гідростатичного зважування. Дослідним шляхом перевірити умови плавання тіл та надати характеристики поведінки тіл у в рідинах Визначити умови плавання тіл.
Розвивати самостійність учнів у проведенні експериментально дослідницьких робіт, визначення мети дослідження та приладів і матеріалів за допомогою яких можна провести такі дослідження. Розвивати уміння знаходити необхідну інформацію по заданій темі, працюючи з довідниковою літературою.
Виховувати допитливість, пізнавальну і комунікативну активність, цікавість до предмета, уміння застосовувати знання отримані на уроках хімії та біології, під час уроків фізики, уміння оцінювати свою роботу
Тип уроку – урок дослідження (систематизація отриманих знань)
Прилади та матеріали: мірні циліндри, хімічні склянки, палички для розмішування хімічних розчинів, ванни з водою, сіль, олія, мандарини, корок, пластилін, презентація з теми, інтерактивна дошка, ноутбук, проектор, навчальний фільм, таблиці густин різних речовин.
Задачі уроку
- Повторити поняття «Виштовхувальна сила».
- Згадати Закон Архімеда.
- Повторити поняття «Гідростатичне зважування»
- Визначити умови плавання тіл.
- На конкретних прикладах визначити поведінку тіл в рідинах
План уроку
- Мотивація навчального процесу, постановка проблеми
- Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
- Вивчення нового матеріалу
- Дослідницько експериментальна частина та висновки з неї
- Рефлексія
- Домашнє завдання.
Основні терміни
Виштовхувальна сила – це сила, що діє на тіло, яке занурено в рідину або газ, та направлена в протилежний бік від сили тяжіння, що прикладена до цього тіла.
Закон Архімеда: на тіло, занурене в рідину діє виштовхувальна сила, що дорівнює вазі рідини в об’ємі, зайнятому тілом.
Гідростатичне зважування - це метод вимірювання густини рідин та твердих тіл, в основі якого лежить виштовхувальна сила, яка діє на тверде тіло, що досліджується, та занурене в рідину відомої густини, або, в випадку визначення густини рідини – на зважуванні твердого тіла, що занурене в рідину, з відомою масою та об’ємом.
Хід уроку
Мотивація навчального процесу, постановка проблеми
Діти, у мене виникла проблема, я купила 10 штук курячих яєць, і щоб не розбити їх, помістила в посудину з водою, тепер мені ніяк їх не дістати. У мене є сіль, вода, склянка, хімічна паличка для розмішування розчинів. Як же дістати яйце, якщо воду виливати не можна?
Перш ніж ми приступимо до експериментів спрямованих на вилучення яйця із склянки, давайте з’ясуємо, які ж сили діють на нього.
Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
Отже на тіло, яке занурене в рідину чи газ діють такі сили:
- сила тиску рідини, яка діє на тіло з усіх боків з різними величинами і залежить від глибини занурення тіла, чим глибше, тим тиск на бокові стінки більший, але слід враховувати те, що тиск, який діє на одній глибині однаковий, і відповідно рівнодійна цих сил рівна нулю.
- тиск, що діє на верхню і нижню частини будь-якого тіла, відрізняється на величину рівну різниці глибин верхньої і нижньої основи. Рівнодійна цих сил і є виштовхувальною силою або силою Архімеда.
Що таке виштовхувальна сила? (Виштовхувальна сила – це сила, що діє на тіло, яке занурено в рідину або газ, та направлена в протилежний бік від сили тяжіння, що прикладена до цього тіла)
- що таке сила Архімеда? (Закон Архімеда – на тіло, занурене в рідину діє виштовхувальна сила, що дорівнює вазі рідини в об’ємі, зайнятому тілом)
- як діє виштовхувальна сила на тіла різної, неправильної форми? ( Сила Архімеда не залежить від форми тіла, а залежить лише від глибини занурення тіла)
- які рідини та гази ви знаєте? (вода, молоко, сік, олія, бензин, повітря, пропан, бутан)
- чим вони відрізняються один від одного? ( густиною та хімічним складом)
- яким чином густина впливає на виштовхувальну силу? ( прямо пропорційно: чим більша густина, тим більша виштовхувальна сила і навпаки)
- яким чином можна змінити густину речовини? (змішати кілька рідин або додати розчинні хімічні речовини, такі як сіль чи цукор у воду)
Отже, для того, щоб яйце підняти з дна посудини, достатньо розчинити у воді таку кількість солі, щоб отримати насичений розчин, відмінність між густинами води і насиченого розчину в 300 кг/м куб
(добавляємо достатню кількість солі у склянку)
Вивчення нового матеріалу
Отже, для того, щоб визначити умови плавання тіла, давайте спробуємо змусити шматочок пластиліну плавати на поверхні води:
- Кидаємо у воду звичайний шматочок пластиліну – він тоне, чому? (густина пластиліну більша за густину води)
- Зробимо із такого ж шматочку пластиліну човника і обережно поставимо його на воду, човник плаває, чому? (Маса і вага пластиліну лишилися не змінними, але об’єм і форма змінилася, а отже його середня густина зменшилась і стала меншою від води)
- Які умови повинні виконуватись, щоб тіло плавало підвішеним у будь – якій точці рідини? (обговорення і висновок: густини рідини і тіла мають бути однаковими)
Отже, на тіло занурене в рідину чи газ діють сили:
- Земного тяжіння (рівного вазі тіла чи вазі рідини витісненої цим тілом, яка спрямована вертикально вниз)
- Виштовхувальна сила рівна Архімедовій силі (яка рівна за законом Архімеда вазі рідини в об’ємі, зайнятому тілом і спрямована вгору)
Умови плавання тіл:
- Для того, щоб тіло плавало на поверхні рідини, необхідно , щоб ….(виштовхувальна сила була більшою за вагу самого тіла, силу земного тяжіння)
- Для того, щоб тіло перебувало в будь якій точці рідини чи газу необхідно, щоб…..( вага тіла та виштовхувальна сила були рівними між собою)
- Для того, щоб тіло тонуло – необхідно, щоб вага тіла була більшою за виштовхувальну силу.
Тим часом сіль повністю розчинилась у склянці, яйце піднялось на поверхню води і плаває.
- Отже, діти, зверніть увагу, яйце спливло. А скажіть, будь ласка вага яйця змінилась? (Не змінилась)
- А що ж тоді сталося, чому яйце спливло? (На нього почала діяти більша виштовхувальна сила)
- А за рахунок чого змінилась виштовхувальна сила? ( За рахунок зміни густини води. Густина води 1000 кг на м. куб, а насиченого соляного розчину майже 1300 кг на м. куб)
- Який висновок можна зробити? (Умови плавання тіл можна визначати при порівнянні густин тіл та рідин чи газів)
- Як звучатимуть ці залежності?
а) якщо густина рідини чи газу більша за густину тіла, то тіло буде плавати на поверхні такої рідини;
б) якщо густина тіла та рідини чи газу однакові, то тіло буде знаходитись у будь-якій точці цієї рідини чи газу, тобто буде зависати;
в) якщо густина рідини чи газу буде менша за густину тіла.ю то таке тіло потоне в дану рідину чи газ.
Дослідницько-експериментальна частина та висновки з неї
А тепер давайте з’ясуємо, як будуть себе поводити різні за густиною та хімічними властивостями рідини та речовини.
Дослід №1
Візьміть мандарин і покладіть його у воду.
- що ми спостерігаємо? (Мандарин плаває)
- Який висновок? (апельсин менш густий ніж вода)
Очистіть мандарин від шкірки і знову опустіть його у воду.
- Що ми спостерігаємо? (мандарин потонув)
- Який висновок? (густина очищеного мандарина більша ніж води)
Отже з цього досліду можна зробити висновок, що мова частіше за все йде за усереднену величину густини.
Дослід №2
У посудину з водою наливають олії.
- Що ми спостерігаємо? (олія плаває на поверхні води)
- Чому вода і олія не змішались? (вода і олія є нейтральними одна відносно одної речовини)
- Який висновок можна зробити про їх густини (олія менш густа, порівняно з водою. Густина води 1000 кг на м. куб а олії 930 кг на м.куб)
Висновок: більш рідка рідина плаває на поверхні більш густої рідини.
Дослід №3
В ту ж посудину з водою та маслом обережно опускаємо корок.
- Що ми спостерігаємо? (корок плаває по поверхні олії)
- Який висновок можна зробити? (густина корка менше ніж густина олії, тому корок плаває по поверхні олії)
І останнє питання нашого уроку. Як плавають великі кораблі. Про це ми довідаємось із коротенького відеоролика.
Відео 1.
Рефлексія
Що на уроці для вас було найважчим?
Що у вас викликало найбільші складнощі?
Оцініть свою роботу за дванадцятибальною шкалою.
Домашнє завдання.
Вивчити § , повторити §
Урок закінчено, дякую за увагу.
|